Posted by У дохристиянські часи наші предки 16 квітня вшановували Яровита – загальнослов’янського Бога війни і водночас староукраїнського Бога пробудження природи та плодючості. Він вважався джерелом несподіваних благ і багатств. Йому присвячували танці й пісні.
У християнські часи 16 квітня освячували у церкві хліб з сіллю та одягали його на роги корові аби вберегти її від всілякої нечисті. А ще підмічали, безвітряний вечір і сірий ранок – на ясну погоду.
За церковним календарем 16 квітня вшановують преподобного Микиту, сповідника, ігумена обителі Мидикійської; мученицю Феодосію, діву; преподобного Ілірика; мучеників Елпідіфора, Дія, Віфонія і Галика та ікону Божої Матері «Нев’янучий цвіт».
Іменинники 16 квітня:
Микита, Іван, Феодосія.
16 квітня народились:
1841 – Христина Алчевська (Журавльова) – український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові». (Микола Сумцов про Христину Алчевську).
1911 – Феодосій Федченко – український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
1926 – Борис Возницький – український мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa. Герой України.
16 квітня відзначають:
- Всесвітній день голосу.
Події 16 квітня:
1178 до н. е. – повне сонячне затемнення[1]. В цей же день за підрахунками вчених Одіссей повернувся на Ітаку після 20-річного походу з Троянської війни.
73 – римляни захопили юдейську фортецю Масада. Повстання в Юдеї придушено.
1346 – Стефан Душан проголосив заснування Сербської імперії.
1632 – засновано Києво-Могилянську академію.
1705 – англійська королева Анна посвятила Ісаака Ньютона у лицарі – це перше в англійській історії звання лицаря, надане за наукові заслуги.
1871 – у Німеччині набула чинності нова конституція – Берлін став столицею Німецької імперії.
1912 – англійка Гаррієт Квімбі стала першою жінкою, що перелетіла Ла-Манш літаком.
1917 – у Києві засновано Товариство «Український військовий клуб ім. Павла Полуботка». Це перша організація, що відіграла визначну роль у розвитку українського військового руху.
1922 – підписано Рапальський договір про відновлення дипломатичних відносин між Німеччиною та СРСР.
1936 – у Львові розпочалися масові політичні виступи робітників міста проти уряду Польщі.
1945 – СРСР розпочав остаточний наступ на Берлін.
1947 – Бернард Барух вперше вжив термін «Холодна війна» для позначення відносин між СРСР і США.
1995 – почав діяти телефонний міжнародний код «380», який Україна першою отримала серед країн колишнього СРСР.
2000 – на референдумі більшість жителів України підтримали ідею скорочення загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300, позбавлення їх недоторканності та право президента на розпуск парламенту.
2003 – в Афінах підписано договори, згідно з якими до ЄС приєднались 10 країн: Мальта, Кіпр, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина.
Чи знаєте ви, що:
Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другим вищим навчальним закладом стала Києво-Могилянська академія, утворена шляхом об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.
Датою заснування Києво-Могилянської академії вважається 1615 рік. У 1658 році навчальному закладу були надані юридичні права вищої школи та титул «академія». Відкрита для молодих людей усіх соціальних верств, Академія приваблювала студентів не лише з України, але й інших європейських країн.
Серед випускників Києво-Могилянської академії багато відомих філософів, економістів, теологів, впливових культурних діячів, а також впливових політичних лідерів України, Росії, Польщі, Сербії, Болгарії та інших країн.