Posted by З 28 листопада розпочинається Різдвяний піст. У народі він ще має назву Пилипівка, бо напередодні, 27 листопада, вшановують апостола Пилипа. Кажуть, що у Пилипівку день лише до обіду. Воно й не дивно, адже його тривалість становить лише 8 годин 28 хвилин, що у порівнянні з найдовшим днем – 22 червня – наполовину менше. На Гурія приділяли досить багато уваги коням і проводили численні обряди для того, щоб зробити їх здоровими. Колись у кінці листопада вже давно лежав сніг, а тому й підмічали: «Якщо 28 листопада сніг не розтане, то лежати йому аж до повені, тобто, до весни». Багато снігу цього дня обіцяє багатий врожай на наступний рік.
За церковним календарем 28 листопада, вшановують пам’ять Гурія, Самона і Авіа – християнських святих, мучеників і сповідників. Жили вони приблизно в III-IV століттях. Миряни Гурій і Самон під час гонінь, організованих імператором Діоклетіаном, покинули рідне місто, але це їх не врятувало, тому що віруючих все одно схопили. Спочатку їх вмовляли принести жертву язичницьким богам, але чоловіки відмовилися. На суді їх катували, але святі були непохитні. Тоді їх на три місяці кинули до в’язниці, після чого знову судили. Бачачи непохитність Гурія і Самона, їх обезголовили. Диякон Авів постраждав під час гонінь при імператорі Ліциніі. Святого теж умовляли принести жертву язичницьким богам. Коли той відмовився, його спалили живцем. За переказом родичі знайшли його тіло, яке залишилося неушкодженим, і поховали в одній гробниці з Гурієм і Самоном.
28 листопада – день пам’яті преподобного Паїсія Величковського (в миру Петра Івановича Величковського). Народився 21 грудня 1722 року в місті Полтава в сім’ї потомственого священика – малоросійського протоієрея Іоанни. Був одинадцятою дитиною. Навчався в Київській духовній школі. Після трьох років навчання повідомив батькам про бажання кинути школу і піти в монастир. Мати його рішення не схвалила. Після тривалого поневіряння по монастирях був підстрижений в ченці в 1750 році. У 1758 році був висвячений в сан ієромонаха. Став засновником одного з найбільших скитів на Афоні. У 1763 році отримав Свято-Духів монастир, розташований на Буковині. Написав слов’янський звід «Добротолюбія».
Іменинники 28 листопада:
Дарина, Варвара, Дмитро, Гурій, Маркел.
28 листопада народилися:
1890 – Зінаїда Тулуб – українська письменниця. Автор дилогії «Людолови», роману «В степу безкраїм за Уралом».
Події 28 листопада:
1414 – арешт богемського реформатора Яна Гуса.
1520 – перший європеєць Фернан Магеллан проплив з Атлантичного океану в Тихий.
1561 – оголошено про саморозпуск Ливонського лицарського ордену, землі якого перейшли до Королівства Польського та Великого князівства Литовського.
1654 – почалася героїчна оборона козацької фортеці Буша (на Поділлі) від польських військ (30 листопада оборонці підірвали себе разом з фортецею; цей епізод описаний М. Старицьким у повісті «Оборона Буші»).
1917 – Рада народних комісарів Російської Радянської Республіки направив послам Великої Британії, Французької республіки, США та низці інших країн ноту з пропозицією про оголошення перемир’я на всіх фронтах і початку переговорів про мир. Не отримавши відповіді, більшовики оголосили про підготовку до сепаратних мирних переговорів з Німецькою імперією.
1918 – Естонія зазнала військової агресії з боку Російської РФСР, почалась Визвольна війна естонського народу (1918–1920).
1921 – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет ухвалив постанову про приєднання Української СРР до міжнародної конвенції Червоного Хреста.
1928 – в Одеській окрузі створено першу в СРСР машино-тракторну станцію (МТС) ім. Шевченка Березівський район.
1943 – у Тегерані відкрилась перша конференція керівників трьох держав антигітлерівської коаліції – Й.Сталіна (СРСР), Ф. Рузвельта (США) і Вінстона Черчилля (Велика Британія).
1970 – італійська ліво-терористична організація «Червоні бригади» провела свою першу операцію – серію вибухів на заводі «Pirelli».
1974 – у нью-йоркському концертному залі «Медісон Сквер Гарден» екс-бітл Джон Леннон виступив зі сцени востаннє.
1983 – вперше за історію американських космічних польотів у складі американського екіпажу був іноземний громадянин – західнонімецький фізик Ульф Мербольд (був на борту космічного корабля «Спейс Шаттл-9 Колумбія-6»).
1989 – Рада Міністрів СРСР утворила державну комісію з питань кримськотатарського народу.
1994 – перша спроба окупаційних федеральних сил Росії штурмувати столицю Чеченської Республіки Ічкерія — місто Грозний під час Першої російсько-чеченської війни.
2000 – початок касетного скандалу в Україні. Олександр Мороз оприлюднив аудіокасети з записами розмов у кабінеті Л.Кучми стосовно вбивства Георгія Гонгадзе.
2004 – у м. Сіверськодонецьку Луганської області відбувся «Всеукраїнський з’їзд народних депутатів». У ньому взяли участь переважно представники Партії регіонів східних та південних областей України, прем’єр-міністр України В. Янукович та мер Москви Ю. Лужков. «Ідеї, які висловили керівники місцевих органів державної влади, не відповідають ні Конституції, ні українському законодавству» — прокоментував ці події Президент Л. Кучма.
2006 – Верховна Рада України, визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу.
2007 – крокодила Годзіллу, який у травні втік у Маріуполі з пересувного зоопарку і якого протягом пів року марно шукали працівники МНС, спіймали робітники у відстійнику Маріупольської ТЕЦ. 30 листопада Годзілла помер у пожежній частині, де його тримали до прибуття господаря. У місті йому збудовано пам’ятник.
2008 – за рішенням Черкаського міськвиконкому демонтовано пам’ятник В. Леніну на центральній площі міста. 2 серпня 2012 Київський апеляційний суд зобов’язав Черкаську міську раду відновити пам’ятник «на попередньому місці та в попередньому стані».
Чи знаєте ви, що:
В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце. Ці сторінки нашої історії завжди будуть одними з найстрашніших та найжорстокіших. Адже тоді, радянська влада зробила все, аби знищити українців, і обрала для цього один із найбезжалісніших способів – голод.
У 1930 році Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. Було прийнято Закон про хлібозаготівлі, за яким колгоспи мусили здавати державі від чверті до третини зібраного збіжжя. Звісно, українських селян ці нововведення не втішили, і багато хто почав противитися таким поборам. Більшовицьких керівників у селах не приймали, рух спротиву набирав обертів. Тоді радянська влада вирішила діяти інакше.
Щоразу норми вилучення зернових запасів зростали. Як наслідок, у 1932 році в Україні вже не було запасів борошна. Та на цьому радянська влада вирішила не зупинятися. Восени 1932 року були організовані так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії харчовими продуктами. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й квашені огірки, капусту та помідори.
Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія. Здійснювалося масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом. Це було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру.
За розпорядженнями уряду, заборонялася будь-яка торгівля в сільській місцевості, припинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося десятьма роками ув’язнення та розстрілом будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів. Мільйони людей фактично залишили приреченими на голодну смерть.
Примітним аспектом голодомору були спроби влади стерти його з людської пам’яті. Ще недавно радянська позиція в цьому питанні була однозначною: заперечувався сам факт голоду. Зрозуміло, якби істинні масштаби голодомору стали загальновідомими, це завдавало збитків тому «світлому» образу, який Москва намагалася затвердити у свідомості людей як всередині СРСР, так і за рубежем. Тому довгий час радянська влада забороняла навіть згадувати про цю трагедію.