8 листопада: це цікаво знати

Posted by

У дохристиянські часи 8 листопада наші пращури відзначали свято Тура. Цей день вважався початком мисливського сезону. І для того, щоб він був вдалим, Богам покровителям приносили жертви.

У народі 8 листопада вшановуючи Дмитра, вважали, що у цей час вже закінчується весільна пора. Тому і говорили: «До Дмитра дівка хитра, а після Михайла – хоч за попихала». Також люди говорили, що після Дмитра навіть горобці притихають: «До Дмитра і горобці під корчем пиво варять і голосно гуторять; а після приходить зима – і горобців нема!»

За церковним календарем 8 листопада віряни відзначають день пам’яті Дмитра Солунського. Він був християнським святим, великомучеником. Він відомий ще як Димитрій Мироточець. Йому моляться про допомогу в битвах, про сміливість і терпіння.

Іменинники 8 листопада:
Дмитро, Феофіл, Афанасій.

8 листопада народилися:

1885 – Африкан Криштофович, вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
1891 – Олесь Досвітній, український письменник. Один з організаторів Ялтинської та Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».

Події 8 листопада:

1090 – Митрополит Єфрем освятив Св. Михайлівський собор у Переяславі.
1519 – Ернан Кортес прибув до Теночтітлану.
1620 – битва на Білій Горі поблизу Праги.
1655 – московсько-козацьке військо після сплати викупу зняло облогу Львова.
1793 – Лувр відкрився для публіки.
1863 – у Києві відкрито міське відділення Російського музичного товариства.
1867 – оперою Олексія Верстовського «Аскольдова могила» розпочав свій перший сезон постійний оперний театр у Києві (нині — Національна опера України).
1895 – Вільгельм Конрад Рентген винайшов X-промені під час дослідів з електрикою.
1909 – відбулись установчі збори членів Київського товариства повітроплавання.
1917 – більшовики захопили Зимовий палац у Петрограді, II з’їзд Рад проголосив перемогу більшовицької революції.
1918 – у Пряшеві закарпатські українці створили Руську народну раду.
1923 – Гітлер здійснив невдалу спробу путчу в Мюнхені.
1927 – закладено Дніпровську гідроелектростанцію потужністю 650 тис. кінських сил.
1927 – у Харкові відкрилася перша державна республіканська художня виставка «10 років Жовтню».
1935 – у Чернігові відкрито Літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.
1939 – у Мюнхені тесля Георг Ельзер вчинив невдалий замах на життя Гітлера.
1975 – у Ризі на кораблі «Сторожевой» розпочалось антиурядове повстання.
1997 – у Львові відкритий пам’ятник жертвам комуністичних злочинів.
1999 – Папа Римський Іван Павло II вперше в історії папства відвідав Грузію.
2004 – президент Республіки Польща Александр Квасневський заявив, що демократія в Україні невпинно розвивається, про що свідчать українські президентські вибори.

Чи знаєте ви, що:

Дмитро Вишневецький увійшов в народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, що тільки й знає пити мед-горілку і, здається, зовсім не має ніякого іншого клопоту… Насправді князь Дмитро Вишневецький був непересічною натурою, видатним полководцем, умілим дипломатом. Головними рисами його були лицарство і молодецтво.

Він став першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню в південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Але гетьмана зрадили й відправили до турецького султана.

За народними переказами, султан придумав для Вишневецького мученицьку смерть: його зачепили гаком за ребро і чекали, що він благатиме, аби його зняли. Хроніка Мартина Бєльського повідомляє, що Вишневецький провисів на гаку три дні. І весь час лаяв султана, його рід і його віру. Розлючений султан наказав яничарам застрелити Дмитра Вишневецького, ненависно званого турками «Дмитрашкою». І яничарські стріли обірвали буремне життя православного князя Дмитра Вишневецького і народили на віки «Байду молодецького» — нескореного ніким козака-лицаря, що «в Цареграді на риночку та п’є мед-горілочку».

Героїчна смерть справила сильне враження на українських землях. Про нього склали пісню. І вона збереглась протягом чотирьох століть на всіх землях, де проживали осіло українці — від Кубані до Бескидів.

Малиновий прапор козацтва — це пам’ять козацтва про гетьмана Д. Вишневецького. Бо той особистий штандарт князя Вишневецького — срібний хрест і золоті півмісяць і зірка на малиновому полі, під яким запорожці ходили разом з ним у перші походи проти степової орди — передався в майбутньому на знамена Запорозької вольниці.