Posted by У народі 9 травня здавна намагалися посадити горох, заговорений на хороший урожай. Вважали, що це – найкращий день для посадки не лише гороху, а й картоплі. Наші пращури помітили таку городню прикмету: якщо лист берези розвернувся повністю – можна саджати картоплю. Саме свято мало різні назви: Степан-рівнопашець, Степанів день, Глафіра-горошниця. Також говорили, що 9 травня потрібно з радістю зустрічати ластівок, які повертаються з перелітних країв.
Якщо цього дня сніг пішов, – рік буде легким для худоби. Також сніг обіцяє хороший врожай гречки. Мороз у цей день обіцяє повторні заморозки за тиждень. Якщо ця прикмета збувається, то кажуть, що осінь теплою буде.
За церковним календарем 9 травня вшановують священномученика Василія, єпископа Амасійського; праведну Глафіру, діву; преподобного Іоанникія Дівиченського; святителя Стефана, єпископа Великопермського.
Іменинники 9 травня:
Василь, Іван, Микола, Петро, Оникій, Степан.
9 травня народились:
1871 – Володимир Гнатюк – український фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець. Започаткував систематизоване видання фольклорних та етнографічних матеріалів («Галицько-руські анекдоти», «Галицько-руські народні легенди», «Коломийки», «Колядки та щедрівки»).
1906 – Аполлон Ячницький – український актор театру і кіно, актор Київського театру російської драми ім. Лесі Українки. Син художника-авангардиста Аристарха Лентулова.
1918 – Микола Панасьєв – український актор.
1933 – Роман Андріяшик – український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської премії за роман про Ю. Федьковича «Сторонець».
1936 – Юрій Іллєнко – український кінорежисер, кінооператор, сценарист та політик.
9 травня відзначають:
- День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Події 9 травня:
1913 – перший політ гідроплана С-10 «Гідро» Ігоря Сікорського.
1913 – на екрани Франції вийшов фільм «Фантомас» — перша в довгому ряду екранізація.
1919 – Симон Петлюра обраний головою Директорії УНР.
1922 – узятий під домашній арешт Патріарх Московський і всієї Русі Тихон.
1927 – парламент Австралії переїхав до нової столиці — Канберри.
1945 – офіційна перемога СРСР і союзників над нацистською Німеччиною. На ЦА ім. Фрунзе приземлився Лі-2 з екіпажем А. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляції нацистської Німеччини.
1950 – створено Європейське об’єднання вугілля і сталі, — перше європейське співтовариство, що стало передвісником Євросоюзу.
1955 – Федеративна Республіка Німеччина ввійшла до складу НАТО.
1962 – перший політ в США гелікоптера-крана S-64 Ігоря Сікорського.
2012 – під час демонструвального польоту в Індонезії розбився літак російського виробництва «Sukhoi Superjet 100».
2018 – гребля Патель у Кенії на території Великої рифтової долини була прорвана через проливні дощі. Загинули щонайменше 48 людей.
Чи знаєте ви, що:
Чи знаємо ми всю правду про Другу світову війну через 81 рік від її початку і 75 років після закінчення? Багато з того, що ми знаємо, — міфи, табу та пропаганда, які тягнуться десятиріччями ще з радянських часів.
Український інститут національної пам’яті реалізував просвітницький проєкт «Україна у Другій світовій війні». У книзі описані маловідомі для загалу історичні факти, які дослідили українські історики, спираючись на довготривалі дослідження й опрацювання розсекречених архівних матеріалів.
Факт 1. Тактика «випаленої землі»
Для українців війна розпочалася 1 вересня 1939 року, коли літаки Люфтваффе бомбардували Галичину та Волинь. Український народ на момент початку Другої світової війни — у вересні 1939, був розділеним між п’ятьма країнами: СРСР, Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина.
Україна з початком Другої світової стала ареною зіткнення двох тоталітарних режимів, що призвели до величезних жертв як серед військових, так і серед цивільного населення.
Львівський вокзал після бомбардування націстами
З початком війни українці воювали у складі Війська Польського проти Вермахту. Після поразки Польщі у 1939 українці продовжили воювати у складі польських збройних сил під радянським і британським командуванням. 17 вересня 1939 вже радянські українці перетнули східний кордон Польщі у лавах Червоної армії. Чимало українців змушені були воювати на боці СРСР проти Фінляндії у 1939-1940. Понад 6 мільйонів українців воювали у Червоній армії під час німецько-радянської війни 1941-1945 років. У Червоній армії загинув кожен третій українець — 8-10 мільйонів.
На світанку 22 червня 1941 німецькі війська перетнули кордон СРСР. Після кривавих боїв Червона армія почала відступати до Дніпра. Із відступом відбулися масові розстріли українців, євреїв, циган у Вінниці, Умані, Києві та багатьох інших містах. Тільки в тюрмах Західної України співробітники НКВС розстріляли понад 21 тисячу в’язнів.
Вибух ДніпроГЕС, серпень 1941 рік
Відступ Червоної армії супроводжувався застосуванням тактики «випаленої землі». Про її необхідність оголосив Сталін у своєму виступі 3 липня 1941 року. Численні урядові та партійні постанови наказували знищувати все, що не вдалося евакуювати у східні райони СРСР: устаткування заводів, техніку, збіжжя тощо. Одним із жахливих злочинів сталінського режиму став підрив військами НКВД греблі Дніпрогесу у серпні 1941. Це спричинило загибель десятків тисяч червоноармійців та мирних мешканців, які перебували поблизу.
Факт 2. Військова катастрофа та битва за Київ
Бойові дії на території України у 1941 перетворилися для радянських військ на катастрофу. Кількість загиблих радянських воїнів і досі точно невідома. У величезні оточення («котли») неподалік Умані, Києва, Мелітополя потрапили близько мільйона червоноармійців.
Радянські війська були розгромлені під Керчю, Харковом та Севастополем. Втрати у цих боях тільки полоненими становили майже пів мільйона військових. До 22 липня 1942 р. вся територія України була окупована військами Німеччини та її союзників.
Зруйнований Київ у вересні 1941
Перед відступом з української столиці підрозділи НКВС спочатку провели масові розстріли політичних в’язнів, а потім заклали вибухівку у сотні споруд в центрі міста, які підірвали 24 вересня разом із людьми. Хрещатик та прилеглі квартали палали кілька днів. Вибухи і пожежі зруйнували 324 старовинних будинки. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.
Київський Успенський собор після вибуху
Третього листопада радянська диверсійна група підірвала Успенський собор ХІ століття, головний храм Києво-Печерської Лаври.
Факт 3. Військовополонені та Голокост
В той же час окупаційна німецька влада використала вибухи центру Києва як привід для звинувачення у їх організації євреїв і розпочала їх масове винищення у Бабиному Яру. Під час окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів мирного населення, військовополонених, учасників Руху Опору. Ймовірно, за роки окупації у Бабиному Яру було розстріляно до 200 тисяч людей.
Бабин Яр, 1941 рік
За час німецької окупації України було знищено понад 1370 населених пунктів. Жертвами подібних каральних операцій стали щонайменше 50 тисяч осіб.
В роки війни на території України діяло 180 концентраційних таборів, де окупанти знищили майже 1,8 мільйонів військовополонених. За роки окупації Україна втратила понад 5 мільйонів цивільних громадян, з яких 1,5 мільйони були євреями.
Факт 4. «Чорносвитники»
20 жовтня 1943 були сформовані чотири Українські фронти з військовослужбовців, що воювали на території України. Комплектували їх передусім українцями, яких мобілізовували по мірі просування Червоної армії. Із лютого 1943 по жовтень 1944 до Червоної армії мобілізували 3,7 мільйонів жителів України. Це стало можливим шляхом тотальної мобілізації цивільного населення — в основному чоловіків.
“Чорна піхота” після бою
Були створені спеціальні польові військкомати, які мобілізовували навіть 16-17 річних українців без належної підготовки і використовували як «гарматне м’ясо». Адже комуністичним режимом усі, хто опинився на окупованій нацистами території, розцінювалися як зрадники. У бій вони змушені були йти без зброї та у цивільному одязі, за що і отримали назву «чорносвитники» або «чорна піхота».
Факт 5. Битва за Дніпро
Переправа радянських військ через Дніпро , 1943 рік
21 вересня 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра і отримали наказ Сталіна взяти будь-якою ціною Київ до 7 листопада — річниці Жовтневого перевороту. Щоб взяти столицю України до визначеної дати, радянське командування кидало у бій усі наявні сили, не рахуючись із втратами. Київ був звільнений 6 листопада 1943 ціною щонайменше 380 тисяч солдатських життів. Серед них — приблизно 270 тисяч насильно мобілізованих «чорносвитників». Битва за Дніпро стала найкривавішою операцією війни у Європі.
Факт 6. Операція «Краків»
У 1944 році під час відступу нацисти замінували Краків. Були заміновані транспортні, промислові об’єкти та історичний центр міста. Інформацію про цей план здобули радянські розвідники, яких очолювали українці Євген Березняк із Дніпропетровська та Олексій Шаповалов із Кіровоградщини. Завдяки цим даним сапери своєчасно знищили закладену вибухівку і місто було врятоване.
Факт 7. Прапор Перемоги над Рейхстагом і не тільки
Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив радянський прапор над Рейхстагом у Берліні. Але з підручників історії залишили тільки росіянина Михайла Єгорова та грузина Мелітона Кантарія. Українця не тільки викреслили зі списків нагороджених та з історії, а ще й відправили на 10 років у табір. Після таборів Олексій Берест працював на заводі простим робітником. Загинув під колесами поїзда, рятуючи чужу дитину.
Олексій Берест з прапором над Рейхстагом
А от українець Майкл Стренк був одним із шести морських піхотинців, що підняли прапор Сполучених Штатів над Іводзимою.
Прапор Сполучених Штатів над Іводзимою
Тільки Українська Повстанська Армія воювала у роки Другої світової війни під українським національним прапором.
Факт 7. Покараний народ
Після вигнання нацистських окупантів у жовтні 1944 на території України відновився радянський тоталітарний режим. І хоча, з огляду на важливий внесок та колосальні жертви, Україна стала одним із засновників Організації Об’єднаних Націй, у новому світовому порядку не знайшлося місця для незалежної України.
Вигнання нацистів з Криму завершилося 12 травня 1944, а вже через тиждень радянська влада провела депортацію кримських татар.
Депортація кримських татар, травень 1944
Татар звинуватили у масовому дезертирстві на початку війни та повальній співпраці з окупантами. Також подібні обвинувачення були висунуті іншим народам Криму. 18 травня 1944 розпочалося виселення кримських татар до Центральної Азії. До початку липня було депортовано 225 тисяч людей — 183 тисяч кримських татар, 12 тисяч болгар, 9,5 тисяч вірмен, 15 тисяч греків та 4 тисяч представників інших народів. Ще 9 тисяч кримчан у 1945 відправили на заслання прямо з лав радянської армії. Внаслідок депортацій ще до кінця війни загинуло понад 30 тисяч людей, виселених з Криму.
Українці продовжували зазнавати втрат і після війни. Масові репресії тривали до самої смерті Сталіна. Організований спротив радянській владі на Західній Україні існував до 1954 року, а окремі сутички траплялися ще у 1960. Під час придушення національного руху вбили, ув’язнили та депортували близько 500 тисяч людей. Ще 200 тисяч українців, які опинилися в таборах для переміщених осіб в Західній Європі, не побажали повертатися до Радянського Союзу.
Факт 8. Внесок України у Перемогу
Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць. Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. Сім українців командували фронтами і арміями. У радянській армії воювали 200 генералів-українців, понад 6 мільйонів солдатів, сержантів і офіцерів. Близько 120 тисяч українців воювали проти нацистів у вересні 1939 у складі польської армії. Понад 130 тисяч українців воювали в інших арміях Антигітлерівської коаліції (США, Британської імперії, Франції). Сотні тисяч українців боролись із нацизмом у Русі Опору.
У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисяч сіл. Київ був знищений на 85%, Харків — на 70%. Великої розрухи зазнали Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, повністю був знищений Тернопіль. Внаслідок військових дій на території України були зруйновані 2 мільйони будинків, тому 10 мільйонів людей залишилися без даху над головою. Загалом матеріальні втрати України під час війни оцінюють у 285 мільярдів карбованців або 100 мільярдів доларів за тодішнім курсом валют.
Радянською владою при відступі у 1941 з України вивезли 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 мільйонів жителів республіки — кваліфіковані робітники і спеціалісти, науковці, творча інтелігенція, які віддали свої трудові та інтелектуальні сили на розвиток воєнного і економічного потенціалу СРСР. Багато хто з них так і не повернувся, як і не повернули вивезені під час евакуації підприємства.
Щоб здобути підтримку в Україні, Сталін у 1943 році змушений був піти на певні поступки. В уряді Української радянської соціалістичної республіки були засновані народні комісаріати (міністерства) оборони та закордонних справ. Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав — засновниць ООН.