Календарна весна завітає до нас вже за чотири дні, і 25 лютого у дохристиянські часи починалися пташині свята, які продовжувалися аж до свята весняної Землі-Матері, що відзначалося 9 березня. У цей час давні українці молилися про швидкий приліт птахів з вирію, які приносять на своїх крилах тепло південних країн.
24 лютого у народі відзначали Лелечини – свято тотемного птаха українців. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з вирію. Цей день – початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: «перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташеня)».
За церковним календарем 23 лютого вшановують мученика Харлампія, благовірну княгиню Анну Новгородську, преподобного Прохора Печерського, мучениць дів Єнафу, Валентину і Павлу та ікону Божої Матері «Вогневидну».
У народі 22 лютого говорили: «Після Панкрата зима вже темними ночами тікає». І справді, день щоразу збільшується вже на 4–5 хвилин. До речі, у порівнянні з 21 грудня – днем зимового сонцестояння – він збільшився майже на дві з половиною години, що, безумовно, свідчить про наближення теплого сезону.
За церковним календарем 21 лютого вшановують великомученика Федора Стратилата, пророка Захарія Серповидця, святителя Савву ІІ, архієпископа Сербського.
У народі 20 лютого, в день пам’яті преподобного Луки Елландского, каялися в гріхах і намагалися робити тільки добрі справи. Аналізували власні думки і дії, думали про те, як стати краще, позбутися від недоліків.
У народі 19 лютого вшановували Вакулу (Вукола), якого називали «телятником», бо цей день збігався з початком весіннього отелення корів. Морози у цей день обіцяють бурхливу весну і сухе спекотне літо. А на самі морози вказувала вода у криницях: якщо вона підіймається, то слід чекати морозної погоди. Також морози передвіщав північний вітер і зозуля, яка кує на сухому дереві.
У народі Святу Агафію називали «поминальницею», тому 18 лютого було заведено поминати пращурів. Ще цю святу називали «корівницею», оскільки вона «корів оберігає від хвороб». Наші пращури помітили, якщо у цей день мороз, то весна буде «дружною», а літо – сухим і спекотним.
У народі 17 лютого відоме як початок звіриних (вовчих) весіль, тому святого Миколу Студійського називали «вовчим сватом». Цей день вважається одним із самих холодних у лютому – стоять сильні морози і йде сніг: «На Миколу Студеного снігу навалить гору», «Лютневий Миколай і голодний, і холодний. Студений ліс і гай – знов кожуха вдягай». Ці морози називаються «Миколиними».
У народі 16 лютого звертаються з проханням до Ганни і Симеона про дарування здоров’я новонародженим, вважаючи їх зберігачами немовлят.