Мітки: #історія

У народі 5 серпня отримало назву Трохима-Безсонника, оскільки не годиться в цей час довго спати – йде пора активної роботи, жнив: «Хорошому

У народі 4 серпня вшановували Марію Магдалину. Її вважали заступницею від холери. З давніх-давен остерігаються у цей день виконувати польові роботи: градом поб’є, грозою уб’є, тому що цей день вважається і часто буває громовим. А також підмічали, великі роси цього дня – на гарну погоду та сірий льон.

За дохристиянським календарем 3 серпня наші предки святкували дні Богів – Спасів. Після приходу християнства це свято почали відзначати 19 серпня. Давні українці, як і ми тепер, вшановуючи Богів, освячували мак, яблука, груші та мед. Готували жертовний коровай, що замінив жертовну корову, і влаштовували обіди на тих місцях, які любили Боги (вершини гір, скали, дерева).

З початком серпня у наших предків вже закінчувалося літо, а кінцевою датою його завершення було свято пророка Іллі, яке ми відзначаємо 2 серпня. Прообразом Іллі став дайбозький Перун – покровитель грому та блискавок. У давнину цього дня намагалися не працювати, боячись гніву Іллі, який може вдарити блискавкою того, хто не вшановує його свята.

  У народі 1 серпня називалося на честь Мокрини. За цим днем прогнозували, якою буде осінь. Якщо на Мокрину зранку йтиме

У давнину 31 липня топили бані, парили віники з трав і квітів, щоб змити з себе втому після жнив. У народі говорили: «Хоча в липні й душно, й спекотно, але прощатись з ним шкода». За народною прикметою, якщо липень був спекотний – зима буде морозною.

У народі вважали, що 30 липня – час блискавок і блискавиць, які віщували посуху та пожежі. Тому заборонялося дивитися на блискавці або без особливої потреби виходити з дому. Селяни саме в ці дні починали замислюватися про наступаючий холод. А спостереження за погодою віщували наступне: «Якщо гроза 30 липня трапилася – осінь теж буде дощовою», «Жаркий і сухий день 30 липня віщує малосніжну і холодну зиму».

У народі 29 липня відзначали свято «іменного снопа». У минулому, коли жито, пшениця чи ячмінь вже дозрівали, господиня брала хліб, сіль,

У народі 28 липня вшановують одного з найбільших реформаторів часів Київської Русі – Великого князя Володимира, у хрещенні Василія.

У дохристиянські часи 27 липня відзначали літнє свято Дажбога. Наші предки в день Дажбога – покровителя обжинок, очікували від нього щедрих дарунків. Святкували його стрибанням через священний вогонь та пекли ритуальне печиво, що називалося «сончата», яке потім роздавалося дітям. Також Дажбогу та Паликопу – духу межового вогню – молилися про збереження кіп від вогню.