12 листопада: це цікаво знати

Posted by

У народі 12 листопада вшановували Зиновія Синичника і говорили: «Погодуй синичку зимою, вона згадає про тебе весною». Вважалося, що цього дня прилітають птахи-зимники. Також підмічали погоду: «Якщо синички збираються біля оселі зграйками – до морозів» або ж «Якщо синичка свистить зранку – на ясний день».

Народні прикмети на 12 листопада:

  • якщо заєць перебіг дорогу, то бути невдачі;
  • якщо вовки зграями ходять, то буде війна, голод або епідемія;
  • щоб привернути до себе удачу потрібно погодувати птахів;
  • якщо багато синичок прилетіло в цей день, то скоро похолодає;
  • якщо випав сніг у вигляді дрібної крупи, насуваються сильні морози;
  • синички клюють кору дерев – буде сира і дощова погода;
  • почути рано вранці спів птахів – до холодів;
  • зустріти вовка на своєму шляху – до біди;
  • якщо 12 листопада мисливець піймав зайця, а рибалка – рибу, то весь рік у них буде вдалим;
  • дівчина, яка в цей день покуштує заячини, стане красивою і буде користуватися популярністю у протилежної статі;
  • сьогодні не можна не дотримувати свого слова. Інакше ви будете серйозно покарані.
За церковним календарем 12 листопада день пам’яті святих мучеників Зиновія та його сестри Зиновії. Зіновій та Зіновія народилися у благочестивих батьків, які виховали їх у християнській вірі. Брат і сестра рано залишилися сиротами та вирішили роздати свою спадщину бідним, присвятивши життя служінню Богу. В нагороду за такий вчинок Зіновій отримав дар чудотворення – він міг молитвою зцілювати хворих. Жителі міста обрали святого своїм єпископом. Коли за імператора Діоклетіана почалися гоніння на християн, Зіновія викликали на допит, але попри погрози та тортури він не зрікся своєї віри.

Сестра мученика, Зіновія, дізнавшись, що її брат страждає за Христа, теж поспішила на судилище, де закликала язичників піддати катуванням і її як християнку. Імператор спочатку намагався переконати дівчину в тому, що їй слід вклонитися ідолам, але зустрів відмову і наказав убити обох — брата та сестру.

Іменинники 12 листопада:
Зиновій, Артем, Марко, Олена, Стефан, Зиновія.

12 листопада народилися:

1905 – Іван Крушельницький – український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п’єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
1936 – Микола Сингаївський – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
1944 – Олександр Авагян – український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони – одні з найбільших у світі.

12 листопада відзначають:

  • Всесвітній день боротьби з пневмонією.
  • День фахівця з безпеки.

Події 12 листопада:

1648 по виплаті відкупного козацькі сили зняли облогу Замостя.
1871 в Одесі дебютує як актор-професіонал Марко Кропивницький, український актор та режисер, у складі трупи народного російського театру графів Маркових і Чернишова (у виставі за п’єсою Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»).
1893  в газеті «San Francisco Morning Call» опубліковано перше оповідання 17-річного Джона Гріффіта (Джек Лондон) «Тайфун біля берегів Японії».
1918 Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української Православної Церкви (УАПЦ).
1918  Австрія була проголошена республікою.
1922 відкрили Київську картинну галерею.
1925 створена «Леґія українських націоналістів» на з’їзді представників Українського Національного об’єднання і Союзу Визволення України у Празі.
1933 перша світлина Нессі.
1940 розпочався державний візит до Берліна Голови Раднаркому, Наркома закордонних справ СРСР, члена політбюро ЦК ВКП(б) В’ячеслава Молотова для перемовин з керівництвом Третього Райху із зовнішньополітичних питань.
1944 14-та Галицька добровольча дивізія зброї СС перейменована на 14-ту Військову гренадерську дивізію СС (Першу українську).
1967 у Нью-Йорку (США) відбувся Перший Світовий Конгрес вільних українців.
1992 починаючи з 23-ї години було припинено функціонування рубля у грошовому обігові на території України. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.
2001 на міському цвинтарі Севастополя з військовими почестями поховано капітан-лейтенанта Дениса Пшеничникова та мічмана Віталія Романюка, що загинули внаслідок аварії на підводному човні «Курськ».
2009 у Харкові в приміщенні Спілки української молоді було проголошено та вперше відзначено День україномовної преси.
2014 цього дня вперше в історії на поверхню комети (Чурюмова — Герасименко) було спущено космічний апарат.

Чи знаєте ви, що:

В Україні місцевість з найбільшою кількістю печер на плато Чатир-Даг у Криму нараховує понад 1000 карстових вирв та 135 печер, шахт і колодязів. Серед них – знаменита Бінбаш-Коба (у перекладі – Тисячоголова) довжиною 110 м, з якою пов’язані численні легенди, Суук-Коба (у перекладі – Холодна) – 210 м, шахти «Бездонна» глибиною 161 м, «Хід конем» – довжиною до 213 м і глибиною 5060 м.

Найглибша печера – Солдатська, розташована у Кримському масиві Карабі-Яйли. Її глибина – 500 м, протяжність – 2100 м. Дно вкрите глиною та вапняковими  брилами.

Найдовша печера в Україні – Оптимістична, розташована поблизу Коралівки в Тернопільській області, в гіпсах Поділля. У ній розвідано і закартовано 188 км ходів на глибині 20 м. Площа – 215 тис. м, об’єм – 500 тис. м3. Це – найдовша гіпсова печера у світі.

Найдоступніша печера для туристів – Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори й зали простягаються майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км, до неї є зручний під’їзд, а центральний лабіринт електрифіковано. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни й стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.

Найбільші печерні сталактити є в печері Бузулук-Коба, що поблизу Бджолиного в Криму, в її просторому гроті завдовжки 70 м і завглибшки 15 м звисають багаторічні гірлянди льодових бурульок-сталактитів до 3 м довжиною. Однак це ще не рекорд. У печері Червоній (Кизил-Коба) в Криму грандіозні зали прикрашені ажурними натіками кальциту, довжина окремих сягає 58 м. В Україні печери мають корозійне походження; вони виявлені у 10 карстових областях.

У басейні річок Великої та Малої Угольки в Закарпатській області є група карпатських карстових печер, у Перечинському районі знайдено невеликі печери у вулканічних породах андезитах, у Солотвинському соляному штоці – штучні виробки глибиною до 400 м, в яких діє алергологічна протиастматична лікарня.