Posted by У народі 24 липня називали Єфимії-стожарниці. Якщо в ніч цього дня на небі яскраво сяють Стожари (Плеяди), то буде хороше полювання на ведмедя. Дощі, а особливо грози, які супроводжуються сильним громом, у цей день обіцяли рибалкам багатий улов, ну а сонце — гарний урожай хліборобам. Жарку суху погоду передбачали по грайливим ранковим бджолам і метушливим бурундукам. Особливо жарко повинно було бути, якщо вдень карпи плескаються біля поверхні води і вистрибують на перекатах і очеретів.
Молилися 24 липня і святій княгині Ользі, щоб вона послала гарну погоду і допомогла закінчити жнива якомога швидше.
За церковним календарем 24 липня вшановує пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги, у святому хрещенні Олени, яка першою з правителів прийняла християнство, завдяки якій Київська Русь прийняла православну віру. Свята Ольга вважається покровителькою матерів синів і вдів. Останні їй моляться про втіху, а молоді дівчата просять вдалого заміжжя.
За описом Нестора-літописця, народилася Ольга на Псковщині у простій родині й росла язичницею. Однак з дитинства вирізнялася вродою та розумом. У легенді розповідається, як одного разу князь Ігор вибрався на полювання і на переправі через ріку зустрів Ольгу. Вона відразу зачарувала його своєю вродою, розумом та скромністю. І коли постало питання про одруження, він віддав їй перевагу. Після смерті князя Ольга продовжувала правити Київською державою. Була мудрою правителькою. І померла у 969 році. Її онук, князь Володимир, переніс мощі княгині до Десятинної церкви, де вони покояться і нині під фундаментами храму.
Канонізовано княгиню було у ХІІІ сторіччі. Церква вважає її рівноапостольною тому, що вона, ніби рання зоря, віщувала недалеке хрещення всього нашого народу.
Іменинники 24 липня:
Ольга, Єфимія, Олена.
24 липня народилися:
1833 – Петро Перемежко – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології та порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
1907 – Василь Мисик – поет, перекладач. Репресований.
1928 – Ігор Дмитренко – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Події 24 липня:
1015 – у боротьбі за київський престол вбито князя Бориса, одного із перших руських святих.
1198 – німецькі хрестоносці розбили лівів-язичників у битві при Ризькій горі.
1534 – французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада).
1623 – похід флотилії гетьмана Михайла Дорошенка до Керченської протоки.
1751 – сенат видав указ про підпорядкування Коша Запорозької Січі гетьманові й надіслав його до канцелярії К. Розумовського.
1791 – члени опозиційного крила якобінської партії позбавлені французького громадянства своїми однопартійцями.
1911 – американський археолог Хайрам Бінґем відкрив в Перу «втрачене місто» Імперії Інків Мачу-Пікчу.
1918 – гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію.
1923 – під час мирної конференції у Лозанні (1922—1923 рр.) підписано мирний договір, згідно з яким встановлювалися кордони Туреччини в Європі та Малій Азії.
1945 – на Потсдамській конференції президент США Трумен Гаррі повідомив Сталіна про створення «надзвичайно потужної зброї» — ядерної бомби.
1950 – перший запуск із мису Канаверал ракети — німецької Фау-2.
1981 – в Італії заборонена діяльність усіх масонських лож і таємних товариств.
1990 – уперше перед будинком Київської міської ради поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор.
1991 – урочисто встановлено гранітну плиту на згадку про події 1708 р., пов’язані зі знищенням гетьманської столиці Івана Мазепи та її населення.
1991 – у Києві створено Спілку офіцерів України.
Чи знаєте ви що:
У Революційно-повстанську армію України на чолі з Нестором Махно мали право вступати всі бажаючі. Повстанців називали «махновцями».
Метою створення революційної повстанської армії була «боротьба за визволення трудящих нашої держави України від поневолення і повне розкріпачення їхньої праці».
За своєю структурою повстанська армія складалася з чотирьох корпусів. Кожен такий корпус поділявся, своєю чергою, на батальйони, полки, сотні, роти, піввзводу і взводи. Керувала армією військово-революційний рада, якій підпорядковувався і сам Нестор Махно. Також вів свою роботу штаб армії.
Революційно-повстанська армія була надзвичайно мобільною і могла подолати до 100 верст за одну добу. Чисельність армії також дуже швидко росла, і вже досить скоро в ній налічувалося близько 100 тисяч осіб. Також, махновський рух дуже швидко набував селянський характер.
Зі своєю революційною повстанською армією Нестор Махно проводив боротьбу проти всіх – німецької та австро-угорської окупаційної армій, білогвардійців, Директорії, Гетьманату, окупаційних військ Радянської Росії.