Posted by За народним календарем 25 серпня, на Фотія, спостерігали за погодою і підмічали: якщо цей день дощовий – бабине літо коротким буде, а якщо погода тепла і ясна – слід чекати хорошого врожаю білих грибів. З 25 серпня розпочинаються перші ранні заморозки у повітрі. Починають опадати окреме листя у клена.
Також на Фотія потрібно було навести лад у коморах та сараях, щоб не накликати на родину нечисту силу.
За церковним календарем 25 серпня вшановують пам’ять мучеників Фотія і Аникити, які відповідно доводилися один одному племінником і дядьком. Аникита за часів правління імператора Діоклетіана займав пост військового сановника в Никодима (приблизно III-IV ст.). Одного разу Аникити виступив проти імператора, коли той розставив зброї кари на міській площі для залякування прихильників християнської віри.
Імператор настільки розгнівався, що повелів піддати Аникіту різним мукам. Потім його кинули на поживу до диких левів, але навіть після цього Аникита залишився живим і неушкодженим. Безліч тортур пройшов Аникита, але Господь залишав його в здоров’ї. В той самий час Фотій з’явився до імператора і зажадав відпустити Аникиту, за що також був підданий тортурам. Обох помістили до в’язниці, а потім засудили до спалення в печі.
Мученики самостійно пішли в палаюче полум’я і для багатьох стали тим знаменням, яке дозволило звернутися в християнську віру. Цікаво, що, згідно з легендою, тіла мучеників не були вражені вогнем навіть після смерті. Саме тому, багато язичники, які були присутні при страті, повірили в Бога.
Народні прикмети та традиції:
- іній вранці – буде добрий врожай озимих наступного року.
- дощитиме – бабине літо буде коротким.
- тепла і ясна погода – до врожаю білих грибів у лісах.
- молодий місяць на небі – до поривчастого вітру.
- кішка довго миється – до тепла.
- жаби голосно квакають – до дощу.
Іменинники 25 серпня:
Памфіл, Фотій, Олександр, Капітон.
25 серпня народились:
1924 – Павло Загребельний – український письменник. Герой України. Автор близько 20 романів, серед яких «Диво», «Розгін», «Смерть у Києві», «Роксолана», «Тисячолітній Миколай», «Я, Богдан».
1939 – Володимир Дрозд – український письменник, журналіст, видавець. Автор багатьох книжок прози.
Події 25 серпня:
1604 – Лжедмитрій I з польсько-українським військом почав похід на Москву.
1609 – Галілео Галілей продемонстрував венеціанській раді дожів новий пристрій – телескоп.
1621 – в табір під Хотином на підмогу королю Владиславу проти османів прибуло 45 000 козаків з Яцьком Бородавкою.
1718 – французи заснували в Північній Америці Новий Орлеан.
1792 – прибула задунайська козацька флотилія в Темрюк. Там рівно через 100 років в пам’ять про цю подію спорудили пам’ятник запорожцям.
1793 – революційні французькі війська взяли Марсель.
1825 – Уругвай проголосив незалежність від Бразильської імперії.
1830 – у Брюсселі почалося повстання проти голландців.
1912 – у Республіці Китай засновано партію Гоміндан («партія народної держави»).
1915 – німецькі війська взяли Брест-Литовськ.
1918 – вийшов у світ перший номер редагованої Янкою Купалою газети «Звон» (Дзвін).
1919 – під час наступу на Київ Армія УНР звільнила Фастів.
1929 – дирижабль «Граф Цепеллін», що вилетів із Токіо, прибув до Сан-Франциско.
1933 – домовленість між урядом Третього Рейху та єврейською адміністрацією в Палестині, яка дозволяла німецьким євреям переїхати до Палестини та інших країн.
1941 – радянські та британські війська окупували Іран.
1941 – німецькі війська взяли Дніпропетровськ.
1944 – силами американської та французької дивізій Париж звільнений від німецької окупації.
1964 – радянський дисидент, українець Петро Григоренко був позбавлений звання генерал-майора.
1967 – у Сумах почали працювати перші тролейбуси.
1991 – під час війни Хорватії за незалежність почалася битва за Вуковар.
1991 – Верховна Рада Білоруської РСР проголосила незалежність країни від СРСР.
Чи знаєте ви, що:
Вогонь за найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що поєднавшись з Даною (Водою), утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (за Я. Головацьким).
Українці обожнювали вогонь з давніх-давен. Вони вважали його живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, вогонь – це багатство, тому його не давали з дому, аби не обідніла родина. В капищах служителі язичницького культу (огнищани) утримували вічний вогонь, як знак постійного доброго зв’язку з богами та безперервності життя й добробуту роду, племені. Його застосовували під час весільного обряду. Молоді, беручи шлюб, переступали підпалені копиці пшениці й жита або перестрибували через вогонь, щоб по життю йти чистими й багатими. Також вогонь використовувався в лікувальних цілях, наприклад, коли боліла голова, її мили водою, куди кидали жаринки, примовляючи: «Креши вогню, жени біду».