Posted by Саме в цей час був період хлібних жнив, але щоб показати повагу святим, в цей день в поле не виходили. Хоча ще була прикмета, що не треба виходити, тому що врожай спалить блискавка. На початку серпня завжди були сильні грози.
Також це час для збору ягід, їх заготовляють на зиму. Поспіває черемха і чорна смородина, їх можна використовувати як ліки при застуді, хворобах ШКТ або нервових розладах. Але робили та просто заготовки у вигляді варення, компотів і сушених смаколиків. А якщо нанести ягоди на обличчя в розтертому вигляді, то за повір’ям, хлопці не зможуть відірвати від вас очей.
Ще заготовляли березові віники, їх використовували і для лікування, і для лазні. Дерева повинні бути зі спадаючими гілками, молоді, але щоб ще не цвіли, листочки в них м’які, ніжні, а гілки – тонкі, прямі та довгі.
Жінки можуть ще провести нескладний ритуал від жіночих хвороб. Треба зварити компот зі смородини, додати святої води та випити відразу. Потім тричі перехреститися і легенько побити себе березовими гілками. Так можна вибити з себе різні недуги.
За церковним календарем 6 серпня згадує пам’ять святих Бориса і Гліба, які раніше, до хрещення, носили імена Роман і Давид.
У церковному календарі день присвячений пам’яті братів Гліба, князя муромського, і Бориса, князя ростовського, які були підступно вбиті у 1015 році. Інші назви свята: «Зажинки», «Борис і Гліб — поспів хліб», «Паликопна». Зажинки, початок жнив — одне з найдавніших землеробських свят. Ввоно не був приурочене до певної дати, а залежало від часу дозрівання злаків. Дата зазвичай випадала на 24 липня (за старим стилем).
Іменинниками 6 серпня є:
Анатолій, Гліб. Борис, Роман, Давид, Христина.
6 серпня народились:
1789 – Ілля Буяльський – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.
1906 – Микола Тарнавський – український генетик і біолог. У результаті досліджень, які започаткував і провів М.Д. Тарнавський, уперше у світі було встановлено вплив ДНК на генетичні процеси в багатоклітинних організмах.
1928 – Енді Воргол (Андрій Варгола) – американський художник українського походження, засновник художньої школи поп-арту.
Події 6 серпня:
988 – умовна дата Водохрещення Русі, прийняття християнства київським князем Володимиром.
1181 – Китайські і японські астрономи фіксують спалах наднової зорі.
1497 – до Бристоля повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнені, що це Китай.
1588 – непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.
1649 – перемога козаків у Зборівській битві. Зраджений кримськими татарами Богдан Хмельницький винуватить Москву, яка не надала допомогу; українсько-московські стосунки погіршуються.
1806 – Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.
1807 – Російська імперія, Королівство Пруссія і Французька імперія підписали Тільзитський мир — були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.
1807 – у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам’янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).
1807 – з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп «Діана» з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.
1889 – у Лондоні відкритий готель «Савой», перший у світі готель з ванною в кожному номері.
1890 – вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці.
1914 – Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Королівство Сербія оголосила війну Німецькій імперії.
1914 – у Львові створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.
1926 – 19-річна Гертруда Едерле стала першою жінкою, що перепливла Ла-Манш.
1932 – відкрився перший Венеційський кінофестиваль.
1940 – Естонію, що після Пакту Молотова — Ріббентропа ввійшла в «зону інтересів Радянського Союзу», окуповано й анексовано СРСР.
1940 – у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавілов.
1945 – американський бомбардувальник «Енола Ґей» скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90—140 тисяч осіб.
1963 – вигравши в півфіналі в алматинським «Кайрата» з рахунком 2:1, донецький «Шахтар» утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів — 15 кубкових перемог поспіль.
1995 – хорватська влада оголосила про ліквідацію Республіки Сербська Країна.
1997 – літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.
2016 – початок «стрілянини на півночі Криму» — в ніч на 7 серпня на окупованій Росією території Криму збройна сутичка між російськими військовиками. Або провокаційна «спецоперація», видана пізніше російською спецпропагандою як «напад українського диверсійного загону».
Чи знаєте ви, що:
Про українську мову в цифрах
- Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).
- Походження української мови – окрема тема для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х — IV тисячоліттях до нашої ери та походить вона зі санскриту.
- До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».
- На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
- У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми.
- Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).
Цікавинки про українську мову
- Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».
- Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.
- Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
- У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор».
Цікаві відомості з історії української мови
- Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
- Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
- Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
- Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
- Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.