Posted by За народним календарем у минулі часи до 7 травня у селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень: «Ну, хліб-то давно весь вийшов, піди візьми у Савки в лавці». У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розгортають бруньки груші. Вважалося, що цього дня людей гне до землі, і пристає різна марнота. Для позбавлення від напасті, селяни молилися і вмивалися святою водою.
За церковним календарем 7 травня вшановують мученика Саву Стратила і з ним 70-ох воїнів; преподобного Саву Києво-Печерського і преподобного Олексія, затворника Києво-Печерського, в Ближніх печерах; мучеників Пасикрата і Валентина; мучеників Євсевія, Неона, Леонтія, Лонгина та інших; преподобного Фому, юродивого; преподобну Єлизавету, чудотворицю; Молченську ікону Божої Матері.
Народні прикмети та повір’я на 6 травня:
- багато комарів в цей день – гарний знак. Урожай вівса багатим буде.
- якщо ввечері зоря жовтого кольору, то дощів не чекайте.
- навколо зірок чорні або білі віночки – до дощу.
- промені сонця темніють – до грози.
- над горизонтом повисли низькі хмари, краї яких мають чіткі обриси – до сильної грози та поривчастого вітру.
- сни з 6 на 7 травня здійсняться не швидко. Розповідати про них нікому не можна.
- у цей день небажано з’ясовувати стосунки на роботі та вдома.
Іменинники 7 травня:
Валентин, Єлизавета, Олексій, Леонтій, Сава.
7 травня народились:
1840 – Петро Чайковський – російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.
1855 – Микола Кащенко – український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.
7 травня відзначають:
- День радіо.
Події 7 травня:
1104 – хрестоносці зазнали поразки в битві під Харраном.
1253 – з Константинополя до Каракоруму вирушило французьке посольство на чолі з ченцем-францисканцем Гійомом де Рубруком.
1610 – Галілео Галілей відкрив перші три супутники Юпітера (Іо, Європу, Ганімед).
1663 – в центрі Лондона відкрився Королівський театр. Через дев’ять років будівля згоріла, але була наново відбудована на попередньому місці, на Друрі-Лейн. Ніні – це найстаріший театр Англії.
1785 – француз Жан-П’єр Франсуа Бланшар разом з американцем Джоном Джеффрісом уперше у світі перетнули Ла-Манш на повітряній кулі.
1824 – у Відні відбулась прем’єра Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена.
1832 – Греція проголосила незалежність.
1861 – штат Теннессі прийняв рішення про відокремлення від США.
1875 – підписання російсько-японського договору про обмін територіями, за яким Курильські острови переходили від Російської імперії в склад Японії в обмін на острів Сахалін.
1887 – американець Томас Стівенс завершив першу навколосвітню подорож на велосипеді. Він проїхав 13500 миль і був у дорозі більше ніж три роки.
1890 – в Російській імперії переглянуті закони 1882 та 1885 років про працю малолітніх і підлітків в бік їх погіршення: для малолітніх допускалась 9-годинна праця, а також робота на свята з дозволу інспекції; дозволялась нічна праця підлітків; роботодавці також отримали право звільняти працівника за неявку на роботу понад шість днів на місяць тощо.
1895 – у Санкт-Петербурзі російський фізик та електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який став прототипом радіо.
1904 – в Російській імперії скасована заборона на друк литовськомовних текстів латинською абеткою (введена в 1864 році). В Литві відзначається як День повернення друку.
1915 – німецька субмарина «U-20» торпедувала англійський пасажирський лайнер «Лузітанія». Загинули 1198 пасажирів.
1917 – Тимчасовий уряд Росії повернув Католицькій Церкві право релігійної проповіді в країні.
1920 – в ході радянсько-польської війни польська армія та українські частини Симона Петлюри зайняли Київ.
1927 – заснована бразильська авіакомпанія VARIG — найбільша нині в Латинській Америці.
1934 – створення у Приамур’ї Єврейської автономної області з центром у Біробіджані.
1937 – Німеччина та Італія оголосили про створення військового союзу, відомого як «Вісь Рим-Берлін».
1941 – оркестр Гленна Міллера записав одну з найпопулярніших своїх мелодій Chattanooga Choo Choo.
1945 – о 2 год. 41 хв. у Реймсі, в штаб-квартирі генерала Двайта Ейзенхауера був підписаний акт про безумовну капітуляцію німецьких військ.
1946 – в Токіо заснована компанія «Токіо цусін когьо» («Токійська компанія телезв’язку»), згодом — «Sony».
1951 – МОК запросив СРСР узяти участь в Олімпійських іграх 1952 року.
1954 – уряди США, Франції та Великої Британії відмовились прийняти СРСР у члени НАТО.
1954 – Французький гарнізон Дьєнб’єнфу капітулював після вирішальної битви Першої Індокитайської війни.
1956 – міністр охорони здоров’я Великої Британії відмовився почати кампанію боротьби з палінням, заявивши, що він не певен в його шкоді.
1984 – в Москві на вулиці кадебістами схоплений Андрій Сахаров і доставлений в Горьківську обласну клінічну психіатричну лікарню ім. Семашка.
1985 – вийшла постанова ЦК КПРС про заходи щодо подолання пияцтва й алкоголізму. Початок найбільшої в історії СРСР антиалкогольної кампанії.
1995 – Національний банк України випустив монету вартістю 200 тисяч карбованців.
1996 – на Каннському кінофестивалі пройшла прем’єра фільму Люка Бессона (Luc Besson) «П’ятий елемент».
1999 – вперше з моменту розколу християнської церкви у 1054 році Папа Римський Іван Павло II відвідав православну країну – Румунію.
2008 – об 11.00 у Чорному морі стався землетрус силою 3 бали за шкалою Ріхтера. Епіцентр був біля острова Зміїний. Слабкі поштовхи відчувались в Одесі.
2016 – у Полтаві відкрили перший у світі повноцінний пам’ятник гетьману Івану Мазепі.
Чи знаєте ви, що:
Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…» своїм народженням завдячує Марку Кропивницькому. Про те, що слова належать Т. Г. Шевченку, відомо всім, а от автора неповторної мелодії мало хто знає. Це композитор і педагог Данило Крижанівський. Любитель українського театру, він часто слухав, з яким натхненням читав Кропивницький «Причинну» Т. Г. Шевченка. І у нього народилася думка покласти на музику окремі строфи цієї поеми. Вона дуже сподобалася Марку Лукичу, і він вирішив будь-що надрукувати її. Проте, обидва наклади збірок текстів з нотами (1884 та 1896 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. І тоді Кропивницький вирішив піти іншим шляхом.
В Одесі, де він на той час гастролював, з’явилися афіші, які запрошували на нову виставу. У призначений день простору залу, орендовану Марком Лукичем, заповнили робітники та студенти. Це був вечір пам’яті Кобзаря. У першому ряду сидів околоточний наглядач Рутковський. І ось, коли вистава добігала кінця, Кропивницький вийшов на авансцену і замість звичайної пісні, яку він повинен був виконувати за розвитком дії, могутнім голосом заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий…»
Публіка мимоволі підхопилася з місць, зустрівши овацією нову пісню. Околоточний, оцінивши поведінку глядачів як політичну демонстрацію, покликав поліцію. Але на нього ніхто не звертав увагу. Кропивницький співав, а публіка, підхопивши урочисту мелодію, сміливо підспівувала йому. Так відбулося перше прилюдне виконання славнозвісної пісні, яка з часом стала широко відомою в народі.