Мітки: #історія

За церковним календарем 15 березня вшановують мученика Федота, святителя Арсенія, преподобного Агафона.

За старим стилем 14 березня – перший день весни, який називається на честь Явдохи–Весновки. За народним повір’ям, саме ця Свята жінка опікується у Бога весною.

У народі 13 березня називали днем Василя Крапельника. Говорили: з’явилася крапель, а це означає, що зима плаче. Дівчата в цей день співали веснянки та випікали калачі. Вважалося, що потрібно обов’язково з’їсти зранку калач натщесерце – це на щастя.

12 березня у дохристиянські часи наші предки вшановували Бога богів Ярила – Сонце. Цього дня водили хороводи, виконували веснянки. Молилися Ярилу і співали йому величання.

У народі вірили: якщо перелітні птахи повернулися до 11 березня – буде врожайний рік. А якщо вітер подув з півдня і південного заходу – настане потепління.

У народі вірили, що 10 березня не варто лягати спати вдень, можна захворіти на лихоманку. А якщо подивитися крізь вікно – на небезпечну хворобу.

У дохристиянські часи 9 березня відзначали Свято Матері Землі. Вшановували її у вигляді чотирикутного хліба, що символізував чотири сторони світу. Хліб розкришували на полі, закликаючи весну і птахів. Вірили, що побачити цього дня у небі жайворонка або лелеку – на щастя.

У народі підмітили, що з 8 по 15 березня не виключене повернення холодів: «Березень місяць любить колобродити: морозом пишається й на

У народі на 7 березня, на Маврикія, приходиться перший ранній приліт граків, прилітають перші шпаки, а це вказує на ранню весну. У цей день можна почути спів польового жайворонка. У давнину помітили, що прохолодний день 7 березня вказує на те, що літо, скоріш за все, буде дощовим.

У народі 6 березня називали днем Тимоша-весновія. Цього дня зазвичай весна приходила на поріг з сонечком і теплим вітерцем. Говорили: «На Тимоша-весновія і старцям надія».