Posted by У народному побуті 11 січня продовжувалися різдвяні дні та ніякою роботою займатися не дозволялося. А тому молодь йшла на вечорниці, де влаштовували ворожіння, а старші люди з дітьми розважалися загадками.
Що ж до погоди, то за цими днями намагалися вгадати не лише погоду на наступний сезон, але й наскільки цей рік буде врожайним. «Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний», – підмічали колись.
За церковним календарем 11 січня вшановують преподобних Марка, Феофіла та Іоанна
Святі одночасно подвизалися в Києво-Печерських печерах. Марк своїми руками викопав безліч могил для подвижників і братії, вів благочестиве життя, носив важкі вериги та володів даром прозорливості.
Феофіл і Іоанн були відомі тим, що жили ніби однією душею і ревно служили Богу. Одного разу, коли Феофіл відправився в місто, брат його Іоанн захворів і помер. Феофіл приїхав і побачив, як Марк ховає його на тому місці, де була уготована могила для самого Феофіла. Святий розсердився, тоді Марк наказав Іоанну посунутися в могилі – той виконав прохання.
Феофіл став просити вибачення, але у відповідь почув пророцтво про швидку свою кончину. Злякавшись такого пророцтва, Феофіл роздав все своє майно і щодня плакав, тому осліп. Незабаром помер і був похований разом з Іоанном.
Іменинники 11 січня:
Марко, Іван, Тадей, Георгій, Веніамін та Маркел.
11 січня народились:
1848 – Василь Нагірний – український архітектор та громадський діяч. У 1882–1918 рр. кожна четверта церква у Галичині була побудована за його проектом (понад 200). Засновник товариства «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Народна гостиниця».
1875 – Рейнгольд Глієр – композитор, диригент, педагог, доктор мистецтвознавства. Автор балету «Тарас Бульба», симфонічної картини-балету «Запорожці» та ряду інших творів за поемами Т.Шевченка.
1888 – Тетяна Садовська-Тимківська – українська актриса. Ролі: Маруся, Проня («Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького) та ін.
1913 – Василь Кук – останній командувач Української повстанської армії (із 1950 р., після загибелі Романа Шухевича).
11 січня відзначають:
- Всесвітнє позитивне свято «Дякую».
Події 11 січня:
49 до н. е. – Юлій Цезар перейшов Рубікон разом зі своєю армією, ввівши Римську республіку в стан війни.
1569 – перша згадана в історії лотерея в Англії. Відбулася в будівлі собору Св. Павла.
1693 – виверження вулкана Етна на Сицилії, загинуло близько 60 тисяч осіб.
1759 – у Філадельфії (штат Пенсильванія) почала роботу перша у США страхова компанія.
1775 – вперше в США єврей (Френсіс Сальвадор) був обраний на державну посаду. Це сталося в штаті Південна Кароліна.
1787 – Гершель Вільям відкрив існування супутників планети Уран, Титанії та Оберона.
1803 – Монро і Лівінгстон вирушили в морську подорож із США в Париж, маючи на меті купити Новий Орлеан, внаслідок чого США придбали весь штат Луїзіана.
1909 – із Нью-Йорка у Філадельфію вирушають учасниці перших жіночих автоперегонів.
1922 – 14-річний канадець Леонард Томпсон став першою у світі людиною, яку врятували від смерті від діабету за допомогою інсуліну.
1923 – у зв’язку з невиплатою Німеччиною репарацій, встановлених Версальським договором, французькі та бельгійські війська зайняли Рурську область, де видобувалось 70 % німецького вугілля.
1935 – американка Амелія Ерхарт розпочала переліт через Тихий океан. Вона першою у світі самостійно подолала відстань від Гавайських островів до Окленду, штат Каліфорнія.
1960 – в СРСР створено Центр підготовки космонавтів.
1971 – американський журналіст Дон Гефлер започаткував термін Кремнієва долина, коли він почав публікувати серію статей під назвою «Кремнієва долина США».
1981 – команда з трьох британців під керівництвом сера Ренальфа Фіннеса завершила найдовшу за відстанню і найкоротшу за тривалістю експедицію через Антарктику, досягнувши базу Скотта після 75 днів шляху; було пройдено 2 тисячі 500 миль.
Чи знаєте Ви, що:
Про Рейнгольда Глієра
Гастролі в Києві Петра Чайковського, що відбулися 21–22 грудня 1891 p., перевернули все в душі молодого Рейнгольда Глієра. Якщо колись він мріяв про кар’єру скрипаля, то відтепер твердо вирішив стати композитором: «Перший раз у житті я був свідком таких овацій, такого тріумфу… Цей складний комплекс вражень і виявився останнім поштовхом, що вирішив мою долю».
Про роль, яку відіграла у творчій долі Глієра Україна, найкрасномовніше сказав він сам: «Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме повітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором України, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення».
Дивно, але Глієр виявився в радянській музиці улюбленцем долі, на відміну від більшості діячів вітчизняної культури «перехідного часу». Він не лише уникнув будь-яких зазіхань на своє життя, але й навпаки…
Будучи ректором Київської консерваторії у роки громадянської війни Рейнгольду Морицевичу довелося боротися з кожною владою, яка тільки була в Києві. Студентів силою забирали до армії, відбирали у викладачів житло… Глієр постійно звертався до чиновників з проханням звільнити від солдатчини та примусових робіт студентів, а викладачам повернути житло. І, що цікаво, його прохання задовольняли!
Він навіть домігся, щоб студенти та викладачі отримували продовольчі пайки. Композитор став одним із перших в СРСР заслужених артистів республіки, у 1927 р. – заслуженим діячем мистецтв РРФСР, а в 1938-му – народним артистом СРСР.