Мітки: #суспільство

У народі 3 червня називали на честь цариці Олени, бо вважали її захисницею сільського господарства. Оскільки після цього дня вже не траплялося приморозків, висаджували пізні овочі і закінчували сіяти коноплі та льон. Обов’язково спостерігали за погодою, бо вірили: яким буде день на Олену – сонячним чи дощовим – такою буде й осінь.

Щороку 2 червня у народі вшановували Фалалея Теплого або Городника і говорили, що «на Талалея – велика надія», малося на увазі – надія на тепло та врожай овочевих культур. На ялинці з’явилося багато шишок – прикмета того, що буде хороший урожай огірків і аґрусу. До речі, саме в цей період цвіли пізні сорти аґрусу, розпускався жасмин, а в городі робили повторний посів редиски. Також відзначали початок цвітіння глоду і кмину.

У народі говорили, що з 1 червня «весна потом умивається, чесному народу в пояс кланяється, на літо з-під білої руки дивиться». Існувало багато прикмет, пов’язаних з цим днем, люди 1 червня аналізували природні явища і намагалися передбачити погоду на найближчі дні і місяці. Наприклад, прохолодна погода – прикмета до того, що ще 40 днів тепла не варто чекати. А якщо в цей день ворони сидять, повернувши дзьоби в одну сторону – прикмета того, що сильний вітер буде найближчим часом.

31 травня у народі підмічали: «З’явилося на Феодота листя на дубі – на врожайне літо». Також за останнім днем весни колись передбачали погоду вересня. Бо ж якщо він був холодний, то перший місяць осені має бути сухим і теплим.

У народі 30 травня молилися апостолу Андроніку (Ондрону) про порятунок від посухи та надмірної спеки. Його просили «відчинити небесні врата, щоб дощі пролилися на зерно, яке в землю лягло».

У народі 29 травня називали Федора-житника, тому що вважали цей день останнім, коли можна сіяти жито. Селяни робили це, примовляючи: «Роди, Боже, жито гоже, а без гороху проживемо потроху». В цей день прийнято було готувати ячну, пшоняну, манну або гречану кашу та молитися про гарний урожай зернових і злаків. Вважалося, якщо 29 травня каша буде на столі, то збереш урожай багатий і запаси продовольства поповниш.

28 травня у народі колись вшановували Пархома, про якого говорили: «Прийшов Пархом – тішся теплом». Також підмічали, якщо день на Пархома теплий, то все літо має бути теплим.

У народі 27 травня очікували як закінчення будь-яких холодів: «На Сидора (Ісидора) відійдуть усі сивери (холода)». Але якщо день видавався все-таки холодним, то варто було очікувати такого ж літа: «На Сидора сиверко (північний вітер), і все літо таке».

У народі 26 травня називалося Глікерії (Лікерії)-комарниці. І старі люди казали, що саме з цього часу ночі вже стають паркими, а відтак починають з’являтися комарі. Залишилося навіть прислів’я: «Ликерія прилетіла й припала до тіла». За поведінкою цих комах визначали погоду: «Якщо під вечір з’явилося багато комарів і вони аж занадто сердиті, то назавтра буде дощ».

У народі 25-того травня колись вшановували святого Єпіфанія, про якого говорили: «Якщо Єпіфан вранці зодяг червоний жупан, то все літо буде сухе й спекотне».