Мітки: #суспільство

24 травня весь слов’янський світ відзначає День слов’янської писемності і культури. Це свято має щонайменше дванадцять століть, адже саме у шістдесятих роках ІХ сторіччя рівноапостольні Кирило та Мефодій, проповідуючи християнство у моравського князя Ростислава, винайшли слов’янську азбуку та переклали Святе письмо і богослужбові книги.

У народі 23 травня вшановували Семена. Особливо цей день відзначали жінки. Говорили, якщо на Семена зробити купіль з трав, то хвороби оминатимуть вас цілий рік. Також цього дня годували корів жовтими квітами, щоб молоко було жовтим, тобто жирним. А зібране у день Семена масло спеціально тримали для ліків, особливо дітям. І ще цього дня дуже боялися грому і для того, щоб він не влучив в оселю, викидали з хати коцюбу, лопату й помело.

У народі 22 травня вшановували «весняного» Миколу чудотворця і говорили: «У кожному році два Миколи: на першого не буває холодно ніколи, а на другого не буває тепла ніколи».

У народі 20 травня називали не інакше, як Купальниця, оскільки вважали, що вода в цей день володіла цілющими властивостями. Виставляли на вулицю відра з водою і чекали, що рідина зарядиться чудодійною сонячною енергією. Такою водою обливались самі та обливали інші.

У народ 19 травня, вшановуючи Іова Багатостраждального, говорили: «Велика роса на Іова – до врожаю огірків». У повчальній книзі про цього старозавітного страждальця розповідається, що Іов був благочестивим заможним чоловіком і мав семеро синів. Сатана його благочестя пояснив Богові великим багатством і запропонував випробувати Іова. У короткий строк Іов втратив все: багатство, синів та ще й захворів проказою. Однак він смиренно прийняв все, що послав йому Господь. І після цього одужав, знову став багатим, щасливим та прожив ще 140 років.

У народі 18-того травня, у день Ярини-розсадниці, в селах починали проводити посадку капусти, огірків. Однак існувало повір’я, згідно з яким, під час цього процесу не можна їсти хліб – в іншому випадку кури виклюють всю розсаду. Також цього дня спостерігали за першим поливом і дивилися: якщо земля ввібрала багато води, то літо буде посушливим. Якщо ж вода залишилася на поверхні ґрунту, то буде досить мокра погода в літні міся

У народі 17-го травня говорили: «Якщо зацвіла горобина – це віщує врожай грибів». Також підмічали: «Якщо у травні багато дощів, то їх буде мало у вересні».
У давнину в цей день рубали дерево на вичинку ложок. Наші пращури на Пелагею чекали сильного дощу, оскільки він приносить врожай чистий і достатній.
Пелагею шанували, як заступницю невинних дів, і тих, хто несправедливо ображений. Саме до цієї святої зверталися, якщо потрібна допомога безневинним людям. Також її вважають заступницею птахів.

У народі 15 травня вшановують двох братів – Бориса і Гліба. До цього періоду селяни починали садити огірки та гарбузи. Щоб овочі

У народі 14 травня називали Яреми-запрягальника, оскільки на цей час приходиться розпал польових робіт. Негода у цей день передвіщає сурову і холодну майбутню зиму. А якщо сонце сходить ясно – все літо буде гарне, погоже. Наші предки казали: «Якщо на Ярему день погожий, то й жниво буде пригоже». У цей час у давнину проводжали весну і зустрічали поліття.

У народі 13 травня колись вшановували Якова і, виганяючи у цей день корів на пашу, говорили: «На Якова трава ще ніякова». Наші пращури спостерігали за вечором і ніччю на Якова: теплий вечір та зоряна ніч пророкували грозове і тепле урожайне літо. На погоже літо вказував і ясний схід сонця. Казали, що саме в цей день всі сватання припиняються, і починаються приготування до весільних урочистостей.