Мітки: #історія

За народним календарем 18 вересня – День Єлизавети та Захарія. Цей день вважався нещасливим, тож сьогодні не варто було починати ніякої важливої роботи. Проте існувало вірування, що на Єлизавету та Захарія справджуються будь-які ворожіння. Через це люди поспішали 18 вересня відвідати ворожок та знахарок.

У народі вважали, що 17 вересня потрібно обов’язково помолитися іконі «Неопалима Купина», яка, згідно з віруваннями, охороняє будинок від пожеж і блискавок – цих стихій в давнину боялися найбільше. У цей день традиційно замовляють молебні про збереження будинків від пожежі, а людей – від усіляких хвороб.

У народі 16 вересня – у день Домни – підмічали: «Якщо береза почне жовтіти з верхівки – весна у наступному році завітає рано, якщо знизу – пізно». В цей день було заведено прибирати та спалювати мотлох у домі, щоб придбати добробут на наступний рік.

На календарі вже середина вересня – день, коли у народі підмічали: якщо гуси летять високо, журавлі – неквапно, стиха курличучи, а лебеді пізно збираються до відльоту – чекай тривалої, нехолодної осені.

Старі люди вважають, що справжня осінь починається від 14 вересня, на свято Семена Стовпника або, як кажуть у народі, – на Семена Літопродавця, який проводжає літо.

У народі 13 вересня називали Журавлиним віче, оскільки вважали, що саме зараз журавлі збираються біля боліт, на луках і вирішують, як і куди їм відправитися на зимівлю. Найулюбленіша ягода цих птахів – журавлина, яку часто називали Журавинка, але ходити в цей день на болота до відльоту журавлів ні в якому разі не можна, оскільки можна потонути на болоті або втратити розум.

За народним календарем 12 вересня – Олександра Ситника. Цей день отримав таку назву через те, що було заведено влаштовувати гучні ситні застілля, кликати гостей і частувати їх смаколиками.

Тому, хто вважає, що лише весна є порою кохання, заперечуватимуть дослідження соціологів, за твердженнями яких, люди найчастіше знайомляться якраз у пору «бабиного літа». Більше того, саме ці знайомства є не просто довготривалими, а, як кажуть, на все життя. Недаремно ж наші пращури влаштовували весільний період саме восени.

10 вересня завершувалися останні збирання хлібів. 10 вересня вивозили з полів снопи, які укладали в скирти. Прибирали коноплю і збирали урожай яблук. Наближався час затяжних дощів, і потрібно було вберегти врожай від негоди. 10 вересня завершували озимий посів пшениці.

За народним календарем 9 вересня – Анфіси Горобинниці. Вважалося, що цього дня потрібно зібрати достиглі грона горобини і підвісити їх під стріхою. Це мало принести удачу в наступному році. Горобина, за повір’ям, – потужний оберіг від нечистої сили, тож вона має бути обов’язково присутньою у будинку.